пятница, 8 февраля 2013 г.

театральне мистецтво 19 століття в україні

Серед народних майстрв, випестуваних Наталю Давидовою  Олександрою ґкстер, були народн самоуки Василь Довгошия та ґвмен Пшеченко. За ескзами Н. Генке-Меллер, К. Богуславсько, Н. Давидово, К. Малевича, Л. Попово, ¶. Пун, Г. Якулова селянки Вербвки вишивали рзномантн за призначенням реч. Найоригнальнш з них представили О. ґкстер та ґ. Прибильська. В Москв 6—9 грудня 1917 року вдбулася друга виставка сучасного декоративного мистецтва, на якй експонувалося понад 400 зразкв вишивок, виконаних майстринями Вербвки за ескзами майже всх художникв-супрематиств. На жаль, збереглися лише дв роботи Н. Генке-Меллер та ескзи Л. Попово, зроблен для вишивальниць Вербвки. Вони свдчать про експериментальн пошуки пд час створенн

Були в Укран ще нш центри, де до проектування вишивок  сучасного одягу залучалися художники-новатори. Так, у сел Сунки княгиня Наталя Яшвль органзову майстерню, куди було запрошено Миколу Прахова. Пд кервництвом Натал Давидово була створена майстерня в сел Вербвка, яка стала центром, де реалзували сво де супрематисти. Сюди в 1915 роц Давидова запрошу для художнього кервництва Олександру ґкстер, а пзнше — Казимра Малевича. Сама Наталя Давидова була з знано в Укран козацько родини Гудим-Левковичв, родичка Чайковського, Бердява. Неподалк вд Вербвки знаходився маток композитора Шимона Шимоновича, творця нових форм у музиц, приятеля Давидово. В атмосфер творчих пошукв народжувалися нов форми сучасного мистецтва.

У Скопцях, псля ґ. Прибильсько, художн кервництво здйсню з 1913 по 1915 рк талановита малярка Нна Генке-Меллер. За  абстрактними композицями вишивали майстрин декоративн панно.

Одню з характерних особливостей художнього напряму майстерн була «мфологзаця», переосмислення сюжетв, вторгнення свту фантаз, яка виходила за меж буденност, що спостергаться у вишитих роботах ґвген Прибильсько  Ганни Собачко. Ганна Собачко виступа як смливий новатор,  композиц «Тривога» (1916 p.), «Червоний травень» (1917 р.) насичен стрмкою ритмкою, напруженстю кольору, побудованого на контрастах синього, брунатного, червоного. В композицях завжди  центр, вузол, з якого починаться вихор кольору та орнаментальних фгур. Рух створються Ганною Собачко по колу, що пдкреслю безперервнсть, особливу силу пружини, що несе заряд космчно енерг. Загострена фантазя майстрин породжу рзномантн квти, вони перетворюються на казкових створнь, серед яких трапляються зображення небачених птахв, риб, у художниц «своя» фауна  флора. Реальне й фантастичне змщено, сплетено в диний згусток почуттв — то тривожних, то стрмких  впевнених, то спокйних  врвноважених.

Посилена увага художниц до виразност кольору, його символки стала плодотворною для формування таких яскравих ндивдуальностей, як Ганна Собачко, Гликеря Цибульова, Параска Власенко з Скопцв, а також ґвмен Пшеченко, Василь Довгошия з Вербвки. Саме вони створювали малюнки для вишивок, як виконувалися в майстернях на початку XX столття й вивели укранське мистецтво на мжнародн виставки.

Роботи, створен художницею псля Парижа, свдчать про енергйн пошуки й неординарнсть пдходв. Принципом композицйно-пластичного ршення  декоративних панно  вигнут лн небачених, фантастичних квтв, рослин складно конфгурац, розмщених асиметрично. Композиц Прибильсько побудован асиметрично, за принципом контрастного протиставлення об'мв, вони пронизан енергйним ритмом, симетря замнються динамчною рвновагою. Кольорове тло, яке використову художниця, вдгра роль космосу, рреального свту, вишивка виявля його фантастичнсть  небуденнсть. Орнаменти  вишивок розвиваються стихйно, квти й листя набувають небачених, фантастичних форм, одна деталь нби чпляться за ншу  органчно вироста з не. Оскльки орнамент модерну став самодостатнм, природним було виникнення таких видв вишивки, як декоративне панно, диванн подушки, в яких орнаментальне декоративне начало виступало на перший план.

Вишивки, створен за ескзами художникв, що гуртувалися навколо Скопцв на початку столття, були виявом естетично системи модерну з художньою виразнстю звично форми предмета або одягу. Увага митцв звернута до особливостей вишивки гладдю, вс роботи  перенесенням живописного малюнка на полотно за допомогою технки глад рзнокольоровим шовком. Однак художниця Прибильська шука, вбира в себе нов естетичн враження, сплкуться з художниками рзних течй, експонуться на виставках сучасного мистецтва в галере Лемерсь (Москва) поряд з Костянтином Коровним, Олександром Головним, Казимром Малевичем, Олександрою ґкстер. Була подорож до Парижа в 1914 роц з виставкою робт народних майстринь. Саме тут, у Париж, в атель на бульвар Клш, заснованому вдомим модельром Полем Пуаре, народжуться мода на тканини з квтковим орнаментом. З 1911 року Пуаре запрошу живописця  графка Рауля Дюф. Вн багато експеременту, вивча примтивств, лубок, створю малюнки, як вдповдають художнм уявленням напруженого за ритмом XX столття. Вн прагне пдвищено декоративност й експрес форм  образв, живописного вльного виршення орнаменту, чистоти кольору. Природно, що атмосфера активних новаторських пошукв кольору, нових принципв орнаментац, як панували в Париж, полонили Прибильську. Псля знайомства й бесд з Раулем Дюф вона писала, що вн був у захопленн вд  колекц «сльських малюнкв». Повернувшися з Парижа, Прибильська вдходить вд наслдування шитва XVIII столття. Адже, як писала вона в одному з листв: «Свжий сльський малюнок  писанка штовхали до яскравост й руху».

Дяльнсть Прибильсько багатопланова й рзномантна, саме й належить провдна роль у формуванн таких творчих особистостей, як Ганна Собачко, Параска Власенко, Наталя Вовк. Хоча  власн роботи, хня художньо-стилстична спрямовансть залишилися поза увагою дослдникв. х слд аналзувати на широкому тл розвитку мистецтва початку XX столття.

У 1910 роц в сел Скопц Переяславського повту на Полтавщин помщиця Анастася Семиградова створила навчально-показову майстерню, куди художнм кервником було запрошено ґвгеню Прибильську.

В Укран зусиллями творчо нтелгенц, меценатв створються розгалужена мережа майстерень, в яких генеруються й реально втлюються новтн де. Майстерн в Скопцях та у Вербвц були тими центрами, де викристалзовувалися нов де синтетичного мистецтва, а згодом — супрематизму*. Увага авангардиств до народно селянсько творчост була програмною  сприяла нтенсивншому оновленню пластично мови, демократичнй спрямованост, брала участь у формуванн специфчно мови супрематизму, його «лексики», а також мала вплив на творчсть таких видатних народних майстрв, як Ганна Собачко, Параска Власенко, ґвмен Пшеченко, Василь Довгошия. Згодом ц пошуки несподвано проявлять себе у творчост генально художниц-примтивстки Мар Примаченко.

Митц, формуючи укранський варант модерну, звертаються до часв герочно епохи Гетьманщини XVII— XVIII столть, доби розквту бароко. Саме цей яскраво виражений нацональний стиль ста об'ктом наслдування  естетичних рефлексй. Водночас формування стилю з ретроспективною орнтацю до герочного минулого нада йому не лише змстову паралель, ставши свордним сторософським двйником, парафразом,  посилю деологчну спрямовансть, працю на формування «укрансько де», збгаться з соцально-полтичними й культурними процесами за вдродження  становлення нацонально культури.

З початку XX столття в Укран вдбуваються процеси формування рзномантних художнх напрямв в образотворчому мистецтв й активного спвробтництва провдних художникв-авангардиств з народними майстрами, х звернення до символчно мови народно творчост. Ц взамовпливи привели до глибоких структурних видозмн, пов'язаних з народженням цлого напряму укранського модерну, авангарду.

Вишивка кнця XIX-початку XX столття

Не можна вддавати позичен грош ввечер, бо посваритеся.

Народна мудрсть

Интернет-магазин модных юбок: . Каталог одежды с фотографиями.

Музей Укранського Народного декоративного мистецтва

Вишивка кнця XIX-початку XX столття - Народн ремесла - Про Украну

Комментариев нет:

Отправить комментарий